Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року Справа № 904/11132/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Львов Б.Ю. і Селіваненко В.П.

розглянув касаційну скаргу фізичної особи ОСОБА_2 (якою припинено підприємницьку діяльність, про що 26.06.2015 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), м. Нікополь,

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2016

та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2016

зі справи № 904/11132/15

за позовом Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення), м. Дніпро,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Нікополь,

про стягнення 136 549,00 грн. штрафу та 136 549,00 грн. пені.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Новицький М.З. предст. (дов. від 22.04.2016)

відповідача - ОСОБА_4 предст. (дов. від 27.04.2016)

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Відділення звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 136 549,00 грн. штрафу та 136 549,00 грн. пені за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.05.2015 № 24/01-14/05-15 у справі № 05/05-03-2/15 (далі - Рішення АМК).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2016 зі справи № 904/11132/15 (суддя Фещенко Ю.В.), яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 (судді Герасименко І.М. - головуючий, Орєшкіна Е.В., Сизько І.А.), позовні вимоги задоволено повністю з посиланням на їх обґрунтованість.

З урахуванням ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2016 про виправлення описки у рішенні суду від 25.01.2016 зі справи № 904/11132/15 з фізичної особи ОСОБА_2 стягнуто до загального фонду Державного бюджету України на рахунок Державної казначейської служби України у Нікопольському районі Дніпропетровської області за кодом бюджетної класифікації 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції" - штраф у розмірі 136 549,00 грн. та пеню у розмірі 136 549,00 грн., а також в дохід Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області з фізичної особи ОСОБА_2 стягнуто судовий збір у розмірі 4 096,47 грн.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України фізична особа ОСОБА_2 (якою припинено підприємницьку діяльність, про що 26.06.2015 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), просить судові рішення попередніх інстанцій зі справи скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових актів з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Відділення просило залишити судові акти попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- Рішенням АМК визнано дії фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, фізичної особи-підприємця ОСОБА_8, фізичної особи-підприємця ОСОБА_9, фізичної особи-підприємця ОСОБА_10, фізичної особи-підприємця ОСОБА_11, фізичної особи-підприємця ОСОБА_12, фізичної особи-підприємця ОСОБА_13, фізичної особи-підприємця ОСОБА_14, фізичної особи-підприємця ОСОБА_15 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_16 порушенням, передбаченим пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закону) у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, що проводилися відділом освіти і науки Нікопольської міської ради у 2014 році;

- за вказані порушення, зокрема на ФОП ОСОБА_2, накладено штраф у загальній сумі 136 549,00 грн.;

- витяг з рішення АМК було направлено Відділенням на адресу ФОП ОСОБА_2 з супровідним листом від 08.06.2015 № 1420/29/05-15; вказане поштове відправлення було повернуто на адресу Відділення з довідкою Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" форми 20 "Про повернення за закінченням терміну зберігання" (арк. справи 27);

- інформація про прийняття Відділенням рішення була оприлюднена в офіційному друкованому виданні Дніпропетровської обласної ради - газеті "Зоря" від 29.07.2015 № 57 (21687);

- ФОП ОСОБА_2 штраф не сплачено; Рішення АМК у судовому порядку не оскаржено;

- за невиконання Рішення АМК Відділенням нараховано до стягнення 136 549,00 грн. пені за період з 09.10.2015 по 16.12.2015 (69 днів) з урахування законодавчого обмеження її максимального розміру.

В ухвалі місцевого господарського суду про виправлення описки в рішенні суду у даній справі зазначено, зокрема про те, що рішення АМК щодо накладення штрафу на ФОП ОСОБА_2 було прийнято 28.05.2015, а державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2 здійснено 26.06.2015.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача штрафу та пені, внаслідок невиконання Рішення АМК.

Відповідно до приписів статті 56 Закону:

- рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання (частина друга);

- особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (частина третя);

- за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду (частина п'ята);

- у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку (частина сьома);

- суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету (частина дев'ята).

Згідно з частиною першою статті 60 Закону заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Частиною першою статті 56 Закону передбачено, що у разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що Рішення АМК вважається врученим відповідачу 08.08.2015 (через 10 днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення), тобто кінцевим терміном сплати штрафу було 08.10.2015.

Як зазначено в абзаці четвертому пункту 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", справи, які пов'язані із застосуванням конкурентного законодавства і однією із сторін у яких виступають громадяни, що набули статусу суб'єктів підприємницької діяльності, підлягають розгляду господарськими судами і в тому разі, коли такі громадяни втратили зазначений статус на час подання позову зі справи, але мали його на момент прийняття відповідного рішення органу Антимонопольного комітету України, у зв'язку з яким виник спір зі справи.

Враховуючи те, що на момент прийняття Рішення АМК фізична особа ОСОБА_2 мала статус суб'єкта підприємницької діяльності, а також те, що фізичною особою ОСОБА_2 не виконано Рішення АМК в частині сплати штрафу у добровільному порядку та не оскаржено його до господарського суду у встановлений Законом строк (при цьому строк для оскарження є присічним і відновленню не підлягає), - місцевий та апеляційний господарські суди, перевіривши правильність нарахування позивачем суми пені до стягнення (з урахуванням законодавчого обмеження її максимального розміру), - дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову, шляхом стягнення з фізичної особи ОСОБА_2 штрафу та пені у судовому порядку.

Доводи фізичної особи ОСОБА_2 не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях попередніх інстанцій. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 зі справи № 904/11132/15 залишити без змін, а касаційну скаргу фізичної особи ОСОБА_2 - без задоволення.

Суддя В. Палій

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко